Ірина ФедишинДа-рі-на

За горою верба, під вербою вона
Виглядала милого, ніжного, єдиного, знала вона, що дівоча краса
Не одного звела,
Причарує милого, ніжного, єдиного, мріє вона.

Приспів:
Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана, під вербою все чекала вона,
Прислухалась та не чула кроків, шум, тільки вітер дув, сум навівав.
Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана, закохалася у тебе вона,
Відчувала тільки сильний серця стук, холод своїх рук, милим жила.

День минув, ніч прийшла, чути спів солов'я,
І верба схилилася, мила зажурилася, досі сама, а на дворі весна,
Чути спів солов'я, не сумуй, вродливая,
Будеш ти щасливая, ще молода!

Приспів:
Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана, під вербою все чекала вона,
Прислухалась та не чула кроків, шум, тільки вітер дув, сум навівав.
Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана, закохалася у тебе вона,
Відчувала тільки сильний серця стук, холод своїх рук, милим жила.

Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана, під вербою все чекала вона,
Прислухалась та не чула кроків, шум, тільки вітер дув, сум навівав.
Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана, закохалася у тебе вона,
Відчувала тільки сильний серця стук, холод своїх рук, милим жила.