Ірина ФедишинНе цвіла!

Затремтить душа, як трава, затремтять слова від твого тепла і від дотику рук.
Я тебе прошу: "Залиши і не муч мене, я не та весна, я для тебе лише друг".
Не тримай мене коханням, бо зненавиджу тебе.
Сотий раз твоє признання! Відпусти, не муч себе.

Приспів:
Не цвіла!
Не кохала! Не чекала! Не відчула ніжні почуття.
Не жила я для тебе, не жила!
Я про це тобі казала, сотні раз тобі казала!
Я кричала, а ти не чув мене, а ти не чув мене!

Не дзвони мені уночі, не дзвони мені, я втомилась від твоїх почуттів.
Та любов твоя, як вода, більша, ніж земля, я втомилася - це стихія земна,
А любов твоя - безкрає небо, знаю я, знаю я.
Не сховаєш ти її від мене та не винна в тім я.

Приспів:
Не цвіла!
Не кохала! Не чекала! Не відчула ніжні почуття.
Не жила я для тебе, не жила!
Я про це тобі казала, сотні раз тобі казала!
Я кричала, а ти не чув мене, а ти не чув мене!

Не цвіла!
Не кохала! Не чекала! Не відчула ніжні почуття.
Не жила я для тебе, не жила!
Я про це тобі казала, сотні раз тобі казала!
Я кричала, а ти не чув мене, а ти не чув мене!